Згадуємо сім кращих спорткарів часів радянського союзу

2

В історії радянського автопрому було чимало цікавих спортивних машин, причому деякі з них запам’яталися своїм незвичайним дизайном, в той час як інші залишили за собою слід безпосередньо перемагаючи в різних змаганнях, в тому числі і міжнародних.

Зіс-101а-спорт

Це один з перших радянських спорткарів. Він був побудований ще в кінці 1930-их рр на заводі ім. Сталіна( зіс), але не з нуля — за його основу був узятий розкішний 2,5-тонний лімузин зіс-101.

Створенням спортивної модифікації займалися молоді та амбітні співробітники експериментального цеху. Вони збільшили обсяг вихідної рядної “вісімки” до 6,1 літрів і форсували її до 141 к.с. Це дозволило частково компенсувати важку вагу автомобіля, який на трасі виявився здатний розганятися аж до 168 км/ч.

Сталіну подібний спорткар припав до вподоби, проте випущений він був лише в одному екземплярі, так як з початком війни всі виробничі потужності були кинуті на будівництво всюдиходів і вантажівок для потреб фронту.

Газ-сг1 ” перемога-спорт»

Дана модель була випущена на горьківському автозаводі в 1950 році, причому на основі легендарної «перемоги». Спорткар отримав непоказний на вигляд, але зате дуже обтічний кузов. У рух його приводив двигун з нагнітачем, за рахунок чого розігнати машину можна було до вражаючих на ті часи 190 км/ч.

Тираж спортивної «перемоги» склав лише три примірники. Ці машини брали участь в гоночних заїздах і навіть встановили кілька всесоюзних рекордів на трьох дистанціях.

Газ-сг2 ” торпедо-газ»

Вже в 1951 році легендарний конструктор газу олександр смолін представив спортивний газ-сг2, який також був відомий як «торпедо-газ». Даний автомобіль мав каплевидний кузов довжиною аж 6,3 метра. Побудували його з авіаційних матеріалів, за рахунок чого вага такої великої машини вдалося утримати в межах 1,1 тонни.

Також для машини була характерна відмінна аеродинаміка, а в рух її приводив 2,5-літровий чотирициліндровий мотор. Автомобіль міг похвалитися високою маневреністю і хорошою керованістю, при цьому йому було по силам розвивати швидкість аж до 191 км/ч.

У тому ж 1951 році був випущений спортивний зіс-112, який із-за специфічної форми решітки радіатора в народі прозвали «циклопом». Машина отримала потужний шестициліндровий мотор.

Найперша версія моделі могла розганятися до 200 км/ч.вже в середині п’ятдесятих автомобіль модернізували, і максималка зросла до 210 кілометрів на годину.

«циклопи» були практично непридатні для гонок, так як відрізнялися вкрай низькою маневреністю. Згодом на їх базі були побудовані більш просунуті спорткари, які виступали на всесоюзних змаганнях і навіть здобували перемоги.

На початку 1950-их був випущений «сокіл-650», розроблений на радянсько-німецькому підприємстві. Дана модель являла собою повноцінний гоночний болід класу»формула-2″. Вона важила всього 790 кг і була здатна розганятися до 260 км/ч.

Свій перший заїзд «сокіл-650» здійснив у п’ятдесят другому. На жаль, радянські механіки виявилися не здатні обслуговувати таку складну техніку, тому жоден з привезених до москви спорткарів в гонках не брав участь.

Родстер “ленінград” був побудований в кінці 1950-их рр інженером-любителем аркадієм бабичем. Останній взяв за основу спорткара газ-12 і переробляв його протягом трьох років. Саморобка вийшла дуже красивою і була укомплектована 90-сильним мотором, за рахунок якого могла розганятися до 130 км/ч.

У наступні роки родстер взяв участь в декількох заїздах. Наприклад, він проїхав трасу москва-сімферополь за 20 годин. У вісімдесятих авто опинився під забороною, так як радянська влада посилила закон стосовно саморобних транспортних засобів.

“москвич 412»

Свого часу» москвич 412″ брав активну участь у міжнародних ралі і навіть займав високі місця. Так, на марафоні лондон-сідней 1968 року радянському спорткару вдалося фінішувати четвертим, а на ралі лондон-мехіко 1970 року сумарною протяжністю 26 тисяч км — прийти третім.

У 1973 році три “москвича «взяли участь у заїзді» західні сафарі — аргунгу” в нігерії. Тоді з 27 стартували машин до фінішу дісталося лише вісім. Серед них були і всі три радянські автомобілі, які між собою поділили друге, третє і п’яте місця.